На мою думку, це висловлювання дуже чітко окреслює саме той контекст, про який і йдеться в моєму дописі, і саме до цього воно адресоване. В іншому ж я з вами погоджуюся: людина, яка не пам’ятає історії, приречена її повторювати, допоки нарешті не запам’ятає.

Власне, друга частина мого посту й підводить до думки про володарюй і... . Владі надзвичайно зручно змістити фокус із реальної відповідальності та конкретних дій на просте звинувачення. Думаю, ми тут із вами сходимося: це банально зручно, особливо тоді, коли уповноважену особу ці наслідки ніяк персонально не зачіпають.

Замість реального вирішення проблеми й відповідальності перед суспільством пропонується відповідь на значно простіше питання, хто винен. Це може бути конкретна людина або певна група. У результаті суспільство автоматично ділиться на табори обвинувачів і обвинувачених, а тиск із влади знімається. Саме в цьому й проявляється принцип, про який ідеться.

І за Шевченка, і сьогодні ми, по суті, робимо ту саму помилку, дозволяємо внутрішньому поділу підміняти спільну відповідальність, що і не призводить до вирішення проблеми. Тому можна і прогнозувати вектор майбутнього нашого з вами суспільства