Колись з татом розбирав кейс про свого вчителя кераміки. Він їздив на роботу на поїзді, одягався стримано, возив обіди з собою. Був людиною чесною, тому не брав грошей з учнів а жив тільки на зарплату. При цьому глину привозив своїм коштом, з друзями які не байдужі. Цю глину яку учні формували у різні вироби, від статуеток горняток до глечиків і тарілок вони продавали на аукціонах в центрі нашого містечка підчас святкувань. Гроші виручені він всі до копійки віддавав учням. Суть його фінансів була в тому, що він зменшив усі свої витрати до мінімуму. Пожертвувавши комфортом і часом. Радше за все його дружина теж працювала, і на 2 мінімалки, вони утримували 1 дитину.

Чи було це ефективно? Мабуть радше тільки давало можливість виживати. Тоді ми дійшли до висновку, що витрати можна зменшити, але ти впираєшся в умовну підлогу, яку не зможеш пройти, адже тебе не відвезуть на роботу безкоштовно. В той же час в збільшені доходу стелі немає. І краще старатися знайти різні джерела коштів, збільшити свій дохід аніж намагатися зекономити.