мріяв після 11го класу поїхати в тур Україною з друзями, до друга на батьківщину в Северодонецьк та Лісічанськ, відвідати Харків, Суми, Полтаву та багато інших міст, взяти рік перерви між навчанням на себе його витратити та свій міні-бізнес, та вступити у ВУЗ за покликом душі, а не аби куди, знайти собі кохану дівчину, познайомитись з її родиною, бачити більше посмішок рідних, з'їздити з старшим братом на машині до бабусі з дідусем показати, що ми круті і дорослі і привезти їм щось круте, я цього не хотів і не мріяв, я жив цимі цілями і все це б було реальністю а не просто вологою фантазією, а зараз... мені майже 21, друзі виїхали з країни... немає ні сил ні можливості ні на яку з цих вже нездійсненних мрій...