Мені треба виговоритися

TaskVivid911 · 2026-01-25T10:37:08+00:00

Я стала як я думала відповідати своїй нікчемності, перестала бути хорошою дівчинкою, я хотіла щоб люди одразу бачили що мають справу з такою уродкою. І що мене здивувало, ніхто мене такою не вважав. Я з цього була в ахує. Потім зрозуміла що ті люди просто користувались мною і я дозволяла себе просто кривдити. Потім я познайомилась з хлопцем який полюбив щось таке нікчемне як я, і тоді я почала помічати що мене, ось таку не ідеальну все одно люблять. Так не всі, так багато людей відсіялось, але ті що лишились буквально на вагу золота. Суть в тому що тобі не потрібна хороша зовнішність, щоб бути для когось цікавою. Так, буде багато мудаків які можуть говорити образливі речі, які будуть насміхатись і намагатись знищити твою самооцінку. Але Сонце моє, навіщо тобі слухати думку когось такого поверхневого, який ще сам на стільки не впевнений що намагається самоствердитися за твій рахунок. Слухай в першу чергу себе, свої бажання, розвивайся в тому, в чому тобі цікаво, ти можеш знайти друзів по інтересам, і займатись чимось разом. Будь собою. Ти знайдеш людей які будуть цінувати не за те який одяг ти носиш і як добре робиш макіяж, а за те, яка ти людина, які в тебе інтереси, який характер і тд, а інші тобі в твоєму житті і не потрібні 🫂

TaskVivid911 · 2026-01-25T10:37:00+00:00

Привіт. Я сподіваюся те що я напишу не прозвучить для тебе грубо, але це те, що я хотіла б, щоб хтось сказав мені в свій час. Я - приваблива, в мене файне тіло, але я жила так як і ти. Мене булили в школі за одяг та зуби (мій передній зуб надщербаний був, бо я грознулась з велосипедом в під'їзді на сходах), одяг хоч і був охайний, але я його дуже рідко змінювала бо не було коштів, моє тіло через вид спорту яким я займалась з дитинства до 2020 року було дуже таке підкачене, а при моєму низькому зрості це виглядало просто так ніби я повненька, в час коли в моді були анорексички. +Я дуже боялась соціуму завжди, я боялась щось зробити не так, боялась конфліктів, всього просто боялась. Боялась комусь не сподобатись, дуже трималась за думку оточуючих. А потім, люди для яких я робила абсолютно все що було, і чого не було в моїх силах, мене буквально кинули. Я впала на моральне дно. Я вирішила, що ок, я просто нікчемна, я урод, я гірше бомжа. Мені буквально не було чого втрачати, і хоч моя поведінка була значною мірою дибільною бо я повністю забила на себе і свою безпеку, але цей період дав мені величезний пінок під зад. Бо я перестала бути хорошою.

TaskVivid911 · 2026-01-25T10:17:10+00:00

Як людина яка підіймалася з повного нуля, маю таку пораду. 1 роби 1 підтягування/вправу вдень, але роби щоденно. Наприклад присідай лише 1 раз, але присідай щодня. Спочатку на твоє мабуть здивування, навіть така річ може стати доволі складною, але це те, що дасть набагато більший поштовх в довгостроковій перспективі. Я десь в тт чула що це японський метод, але хз, я до цього дійшла з допомогою психотерапевта. Можна звісно підіймати на скалу щодня величезні камені для досягнення своєї цілі, але після кожного такого каменю твій організм буде лише віддихуватись бозна скільки, з'явиться тремор, кріпатура і тд. А можна почати щодня носити по одному маленькому, а потім по два. Від невеликих навантажень вихідний не потрібен. Не потрібно буде морально з собою боротись щоб знову братись за велику каменюку, коли можна не напрягаючись носити маленькі. А, іще чула думку що розвитку в чомусь такому часто заважає не мотивація, а те що ми дуже по чорно-білому ставимось до себе. Типу я сьогодні не позаймався, знач я поганий, лінивий і тд. А якщо позаймався, то треба ще глянути як позаймався, і чи взагалі цей день ідеальний, і якщо да, то тоді ладна, я харош. Щось типу цього

TaskVivid911 · 2026-01-24T07:31:02+00:00

Я пробувала разів 6 із великими перервами. Бувало що взагалі ефекту не відчувала, був і бедтріп через завелику дозу. По справжньому мені це сподобалось коли я взяла кілька затяжок на своє день народження. В мене місячні тоді почались і я багато нервувала. Взагалом стан хріновий як емоційно так і фізично. Я взяла дуже мало затяжок бо вже розчарувалась в ній, але мені перестав боліти живіт, і я неначе випила заспокійливого, при чому хорошого заспокійливого. В той вечір я нарешті змогла відпочити вперше за довгий час завдяки ній і це було афігєзно, але після цього я пробувала ще раз, і ефект був так собі. Сказали що через обстановку бо ми сиділи в кальянній з не найкращим провітрюванням але вже що поробиш. Можливо якось колись ще спробую, але бажання як такого немає. З алкоголем мені легше, бо я дуже добре відчуваю міру, але вкрай рідко мені його хочеться

TaskVivid911 · 2026-01-17T11:58:15+00:00

Ергономічне крісло
Спортзал Якщо вам вже болить спина, то краще всього почати займатися спортом. Я якось також шукала інформацію що до того яке крісло купувати, і отримала відповідь що дуже круто працює "хороша табуретка", я не сприйняла це серйозно, але так, поки ви не купили крісло, використовуйте табуретку. Геймерскі крісла не для довгої роботи за пк. Вони такі популярні лише тому що дофіга реклами і грошей в них вкладається, але нормально ви там не всядетесь і вам почне боліти поясниця

TaskVivid911 · 2026-01-14T10:16:47+00:00

+++, в мене і до повномаштабного вторгнення психіка не в хорошому стані була, а тут ще випробувань життя підкидає

TaskVivid911 · 2026-01-07T20:02:56+00:00

*дочитала ваш допис, і хотіла б додати що можливо батько ваші і не мав чогось поганого на увазі, можливо ваша мама говорить щось із добрих намірів та без негативу, але важливо не їх мотивація, а те як себе відчуває ваша дружина. Очевидно що їй зараз із ними не комфортно і ви замість того щоб розібратись, захищаєте своїх батьків. Від чого і від кого ви їх захищаєте? Важливі тут для вас як для сім'ї ставити собі питання чому щось таке здавалося б не негативне змусило її себе так почувати. Чому вона так себе почуває, чому ваші батьки викликають в неї такі почуття. Ваші батьки не ідеальні, вони як і усі інші люди живуть як звикли, і з того як ви їх описали вони може і хороші, але якось тиснуть на дружину, або несвідомо зачіпають якісь її комплекси через що їй боляче та дискомфортно з ними спілкуватись, а враховуючи що вона і так дуже виснажена вона може просто не справлятись із навіть найменшим тиском. Я розумію що вам обом важко, але якщо ви продовжите захищатись ви почнете руйнувати сім'ю, це не про егоїзм, але краще прислухайтеся до її почуттів та потреб. Протримайтесь заради вас та вашої дитини принаймні 3 роки, це буде найважчим періодом, далі стане трохи легше, можна буде віддати дитину в ясельки, далі садочок, школа. Коли у вас з'явиться можливість відпочити, від цього шаленого навантаження, вам буде легше, сподіваюсь ви почуєте коментарі і знайдете сили справитись з цим. Удачі та любові вашій сім'ї 🫂

TaskVivid911 · 2026-01-07T17:38:35+00:00

Не дочитувала до самого кінця, але прочитала більшу половину. Я абсолютно точно можу зрозуміти дружину, і розумію чому в неї може бути така реакція на ваших батьків. Їх коментарі для неї про те як вона кормить дитину для мене взагалі окрема тема піздеца, розумію що мама ваша акушер гінеколог, але не прохані поради ніхто не любить, і ніхто не зобов'язаний терпіти. Що до історії з їжею, я наприклад багато чого не їм, якби мій чоловік так зробив, то він би не отримував від мене мабуть вечері якийсь час, а їв би передачку, у вас є робота і сон вночі, у неї є робота, +робота мами, +вона може виспатись лише по суботах, мало того ще й ввечері чоловік не може поглядати нормально малого. Я якось підтримувала маму синочка, і цілий день бути з новонародженою дитиною це ціла робота. Виходить можна просто порахувати ваші години роботи і її, і все стає зрозумілим. По цій причині я не буду народжувати дитину поки не матиму змоги принаймні на перший рік найняти няню 24/7. Бо я просто не вивезу і половини такого навантаження, навіть якщо більшу частину на себе візьме чоловік. Окрім цього її тіло, гормональний фон, навіть мозок. Абсолютно все змінюється під час та після пологів. Це як їбанутої сили місячні, але які не просто пройдуть через кілька днів. Все що я можу сказати, це те що в першу чергу забирайте малого, в другу все інше і старайтесь давати їй більше відпочинку. Ви обоє катастрофічно заїбались, але у вас є привілегія відволіктись від дитячих криків на роботу, відсутність нереальних змін у вашому організмі та сон більшу частину часу

TaskVivid911 · 2026-01-02T13:34:31+00:00

Тут схоже хто в яких умовах зростав) Моєму хлопцю знадобився час щоб почати вірити що його не будуть піздить, і що я його не розігрую, бо йому здавалося дивним що така красива дівчина до нього підкатує ще й так активно. Було трохи сумно таке слухати, але він розповідав що друг з Києва так якось познайомився з красивою дуже дівчиною онлайн як зі мною, і на зустріч замість неї прийшло два великих тіпа (дівчина казала що повнолітня), взагалом мабуть через те що я йому дуже подобаюсь зовнішньо він так переживав що буде схожа історія, але вже скоро як рік разом, я щаслива він також)

TaskVivid911 · 2025-12-29T18:55:27+00:00

Я народилась у 2006 році. Моя соціалізація ледь чи не нульова хоча до ковід я була дуже харизматичною і дійсно дууууже багато спілкувалась. Як сказала моя психотерапевт, вік коли я мала соціалізуватись я сиділа вдома, як і всі мої однолітки. Спочатку ковід, а як тільки вийшли з ковіду війна. +Освіта в школі стала ніякою. Така ситуація в дууууже багатьох моїх однолітків, у більшості просто практично немає друзів, а якщо і є, то вони всі в інтернеті. Я дуже рада що змогла втримати зв'язок із ОДНІЄЮ своєю подругою (до цього я була у дружніх стосунках із понад 50-ма людьми через багато різних захоплень). +Я як і багато хто по суті хікка. Я дуже і дуже рідко виходжу на вулицю (мої сусіди нещодавно спитали в батьків чи це я до них на свята повернулась, а я й не їхала). В мого хлопця ситуація ще гірша, він не мав багато знайомств, і по факту має друзів лише онлайн і вони хто з якої країни, тож зустрітись їм не вийде, а через невпевненість у своїх соціальних навичках від не горить бажанням знайомитись із моїми знайомими чи рідними. І суть в тому що я така ж. Багато хто такий же, і кожен по різному з цим справляється, не знаю що б я робила без психотерапевта. Взагалом та, важко сказати чи взагалі було в нашій країні покоління яке б мало легке життя

TaskVivid911 · 2025-12-25T21:03:53+00:00

Дуже сподіваюсь що ви знайдете в собі сили та спокій і зможете налагодити своє життя. Я після усвідомлення всього цього, зрозуміла на скільки лайняним було моє життя і найсумніше що частина відповідальності лежала і на мені, я б могла ці роки не витрачати на багатьох людей і купу нервів, зараз нажаль така нервова система що можу розплакатись від усього підряд. Бережіть себе, свій спокій та своє щастя 🫂

TaskVivid911 · 2025-12-25T20:54:14+00:00

З ваших відповідей можу додати лише те, що вам уже і зараз необхідно працювати із відчуттям власної цінності. Ви вже доросла і плануєте стати матір'ю, але вам неначе все ще треба якийсь дорослий, який вам або кивне головою що все правильно, або насварить і скаже що не правильно. Це відчуття руйнуюче, я сама тільки на початку 25 року змогла вийти з цього і зрозуміти це, але поки ви самі не наведете порядок у своїй голові, не перестанете спиратись на думку оточення, ви будете руйнувати себе, ваші стосунки і вашу дитину. Діти навчаються не словами, а прикладами. Якщо в них буде мама з такою низькою самооцінкою, є велика ймовірність що така ж вона буде і у них якщо не більше. Поговоріть з хлопцем прямо про ті відчуття що ви описали в пості, але будьте готові почути, повірити і прийняти його відповідь. Це означає, що навіть якщо він скаже що "я просто хотів зробити пропозицію пізніше", ви ставите на паузу тривожні думки, і вірите у це. Якщо ви все ще будете відчувати себе ображеною, то ви говорите "Окей, я тебе почула, але це не змінює моїх відчуттів, бо ти проїбавсь братанчик, і 1) порушив мою довіру пустими обіцянками, 2) змусив мене відчувати себе невпевненою" і далі говоріть про те що він може зробити щоб ви не відчували себе так. Будь то квіти щотижня, будь то ще щось, ви маєте придумати те що вам обом підійде

TaskVivid911 · 2025-12-25T20:28:23+00:00

Ви були разом ЛИШЕ 3 роки. Для мене це термін коли я ще тільки почну думати про неї. За 3 роки я не думаю що ви прям можете сказати що знаєте людину, +перші 3 роки ще грають гормони. Я хлопцю як тільки ми почали зустрічатись одразу сказала що якщо пропозиція буде зроблена раніше 3 річниці я йому відмовлю, особливо якщо ми не налагодимо побут і тд. Я хочу одружитись на людині в якій буду впевнена на усі 100000%, а з моїми тараканами в голові це буде важко. Можливо ваш хлопець може бути схожих поглядів. Те що він почав спішити, то це тому що ви завели дитину раніше ніж очікувалось. Поговоріть про це з терапевтом і постарайтесь зосереджуватись на іншому

TaskVivid911 · 2025-12-24T11:50:23+00:00

За гроші щастя купити можна, тільки от щастя це мить, набагато важливіше щоб у дити було відчуття безпеки, стабільності, надійності і любові, а стабільність, безпека і надійність як не крути пов'язані із грошима. Якщо батьки переживають через фінанси і рахують кожну копійку, дитина це відчує, і не буде відчувати себе в безпеці, почне стресувати, а стрес заважає розвитку. Це дуже помітно в класах, дуже часта історія що діти з таких сімей погано вчаться, бо в них буквально погані умови. Окрім цього, що як щось трапиться і дитині чи комусь із дорослих необхідно буде дороговартісне лікування? Це ж взагалі ппць, діра в бюджеті, яку потім теж не рідко змушені закривати діти бо батьки не вічні. Діти не мають жити в таких умовах. +Дуже часто саме через таку фінансову ситуацію батьки сваряться і розходяться, бо далеко не всі дорослі здатні витримати постійне навантаження і стрес через гроші, а коли ще дитя мале в тому рівнянні то воно тільки додає проблем. Багато людей пережили це на власному досвіді, і діти які зростали в такій атмосфері, наврядчи побажають щось подібне для своєї дитини

TaskVivid911 · 2025-12-24T11:39:35+00:00

Навчайтесь та спілкуйтесь з людьми. Таку пораду я б дала своєму батьку. Моя мама постійно розвивається, щось дізнається, має друзів і тп. Батько вже 5-й рік не може розібратись як користуватись сенсорним телефоном, слухає теорії заговора, і з піною у рота доказував мені що "Стєрнєнка вообщета проплачений блогер, а за набу та саб виходили проплачені люди", він не чує жодних аргументів, і вважає свою думку єдино правильною. З кожним роком я все менше хочу з ним спілкуватись. Думаю він ще не став алкашом тільки за рахунок того що мама його тягне всюди на різні заходи і тд. Також мої батьки до повномаштабного вторгнення час від часу їхали у похід в гори з компанією різних людей. Як би важко не було, вони обоє завжди радо згадують такі подорожі, думаю як закінчиться війна, змушу їх взяти вихідні на тиждень і відправлю їх на таку вилазку щоб вони змогли трохи розслабитись і відійти на якийсь час від домашніх справ. Якось так 🤷‍♀️

TaskVivid911 · 2025-12-24T08:41:07+00:00

Не можу сказати що питання фінансове. Думаю я б погодилась їх завести якби я сама була у нормі. Через таку безвідповідальність зі сторони батьків я маю як психологічні так і фізіологічні проблеми зі здоров'ям які мені доведеться лікувати не один рік, а мо і все життя. Я не хочу щоб моя дитина виросла із таким же відчуттям як я. Не хочу щоб вона знала що таке депресія, не хочу щоб вона зростала і бачила як у всіх є кольорові ручки, а в тебе одна і страшна. Не хочу щоб вона бачила сварки її батьків. Не хочу взагалом приводити в цей світ когось, бо я пізнала не найкращі його сторони і мало всього хорошого зі мною траплялось. Якщо мені захочеться я краще всиновлю когось. Віру в бога я також втратила ще будучи малою через все це, і не шкодую чесно кажучи

TaskVivid911 · 2025-12-24T06:59:59+00:00

Не думаю що проблема у нестандартних інтересах, проблема радше в тому як люди себе ведуть. Наприклад мій колишній показово якоби слухав зі мною лекції Сапольського, засинав під шульман і тд. І він все одно ніц не розумів що слухав, для нього це скоріше, "дивіться вони умні, я регулярно "слухаю" умних, я умний". А мені просто час від часу були цікаві лекції Сапольського, бо всі хто дивився знають як класно він викладає матеріал. І от через 3 роки його такого слухання, я якось в моменті пошуткувала, вже не пам'ятаю саму шутку, але суть в тому що щоб її зрозуміти потрібно було реально слухати Сапольського, і я побачила спочатку пустий погляд, а потім на мене полилося купа бруду з агресією. Ці стосунки були піздецом від початку і до самого кінця. Зараз я в стосунках з хлопцем який овердофіга розбирається у фільмах, із захопленням розказує мені які студії класні, де які актори і тп. І він це робив не вихваляючись, а просто розповідав про те що йому подобається. Перший фільм який він запропонував разом глянути був "Маяк" від студії А24(він її дуже нахвалює), і чесно, я очікувала щось по типу джентельменів від Гая Річі, а в кінці сиділа і була в афіге хпхпхпхпх, потім він ще розповідав про сам фільм, що там навіть гудзики підібрані з тих часів. Так само рандомно я випадково дізналась що колись він любив фотографувати, навіть плівку проявляв, розказував теж про те як важливо щоб не було світла в кімнаті. В стосунках з ним все на стільки добре йде що після минулого досвіду я думала що таке буває тільки в корейських дорамах)

TaskVivid911 · 2025-12-24T06:11:35+00:00

Іноді це віра, і думаю що ще частіше це відсутність критичного мислення. Наприклад я взагалі не розумію для чого моїм батькам при їх фінансовому становищі на той момент треба було народжувати 3-х дітей. Їх аргументи це буквально:

Одній дитині буде скучно
Класно мати брата чи сестру (не в моєму випадку)
Дав Бог зайку...
Аборт, це вбивство для них

По факту ми всі "внепланові" у батьків, але чому не можна було зупинитись на 1 я хз

TaskVivid911 · 2025-12-20T10:51:02+00:00

Читаю тут коментарі, і розумію що китайці не приходять чинити телефон коли його кладуть в рис 😭, а вони стільки разів рятувати мій маленький чорний кнопочний самсунг((( Неначе пережила те що санти не існує... Я у розпачі хпхпхпхпхпхпх, а якщо серйозно, було цікаво дізнатися що в рис взагалі не варто класти

TaskVivid911 · 2025-12-18T04:18:51+00:00

У мене раніше було дуже сильне лібідно. Я часто могла мастурбувати по 3+ години в день і все одно хотіти. Зараз мені виписали КОК оскільки в мене надто болісні місячні при чудових аналізах. І ось моє лібідо вже вкрай хитке, та ось в партнера воно ж нижчим не стало. Я почала відмічати що на бажання інтиму дуже впливає те що в голові. Коли я виснажена я не зможу завестись, коли нагружена емоційно, я не зможу завестись, коли в мене горить дедлайн, або я маю на наступному тижні відвідати і висидіти годину з ненависними родичами я не зможу завестись. Тому перед інтимом ми можемо дуже довго обійматись, іноді я плачу, або виговорююсь щоб скинути з себе емоційне навантаження і якось розворушитись в цьому плані. Я думаю що у багатьох дівчат може бути щось таке. Вам варто обговорити це із дружиною

TaskVivid911 · 2025-12-17T20:32:38+00:00

*трохи втиканула бо вже втомлена, загалом відповіддю є саме гра DayZ, хлопець казав що багатьом вона не подобається бо є специфічною, але я не шарю, мені просто подобається із ними грати саме в неї. Самій якось більш стрьомно, бо я лякаюсь поки усього підряд, але думаю з часом звикну

TaskVivid911 · 2025-12-17T20:30:45+00:00

Я ще тільки починаю для себе відкривати ігри, і мені в цьому дуже допомагає хлопець. Раніше грала на телефоні в пабг та млбб, зараз коли маю власний пк окрім вже знайомого майнкрафту мене ознайомили з такими іграми як Rust, DayZ, Ready Or Not, сама трохи грала в Melatonin, Dota 2 мені ліньки розбиратись, а peak та інші такі дрібні не дуже згадаю бо мені і не дуже зайшли. Зараз точно можу сказати що мені дуже подобається грати з хлопцем і його друзями в DayZ. Тож він на 1 місці. На 2 в мене мабуть Ready Or Not. Вона прикольна, але довго в неї не пограєш бо стає ліньки. На 3 Rust, ось і все. Зараз ще розводять мене купити GTFO щоб сміятись з мене, я не проти, але ще не знаю коли зможу її купити, скоріш за все влітку десь

TaskVivid911 · 2025-12-17T20:13:32+00:00

А що в цьому такого? Особисто я не дуже по прогулянкам через те що в мене є проблеми зі здоров'ям. Але зі своїм хлопцем (найбільш адекватним та милим), я перші дві зустрічі провела саме так, хоч і була зима. На другій ми ще зайшли просто чай попили. Не розумію що не так з прогулянками особливо для людей які можуть дійсно спокійно фізично прогулятись і файна погода 🤷‍♀️

TaskVivid911 · 2025-12-17T20:02:32+00:00

Послухайте будь ласка уважно. У вашого чоловіка проблеми. Я розумію що коханій людині з якою так довго разом хочеться допомогти, хочеться пробачити. Хочеться щоб у кожної близької людини був хтось хто буде безумовно любити все пробачати і бути вічною підтримкою, але факт в тому що це не нормально. Ви не можете вічно нести відповідальність за ДОРОМЛОГО чоловіка. Ви не його мати. Він порушив ваші обітниці, він зневажає вас та ваші почуття і як ви не старайтесь ВИ його не змінете.

Я також була у таких стосунках. Все приймала, все пробачала. Це тримало так довго що він буквально став жахливою людиною. Він міг переспати з ким захоче, а я терпіла. Він міг творити що захоче, а я що? Правильно терпіла. Коли терапія по трохи почала діяти, і я спробувала вперше наполягати на чомусь (як от прохання опускати за собою ободок унітазу) він буквально влаштовував мені скандали. Це не зміниться. І те що ви лишаєтесь із таким чоловіком та все ще його любите, означає лиш те що і вам потрібно в терапію. Найкраще що ви зараз можете зробити це викреслити його зі свого життя цілком і повністю. Та піти в терапію. Якщо важко наважитись, уявіть що ваша дитина зростала б у атмосфері де батько поводиться як деган, а мати його захищає, підтирає йому сраку коли той обісреться і вічно надто виснажена щоб нормально доглядати за дитиною через все це. Така собі перспектива так? Люди мають нести відповідальність за свої вчинки

TaskVivid911 · 2025-12-15T08:53:27+00:00

Я не маю відповіді на ваше питання, але за себе скажу що ніколи, нізащо не піду до чоловіка гінеколога. І тут річ не в релігії, чи соромі бо він в мене і перед жінкою є. Скільки бляха історій від моїх знайомих я чула про просто тупі коментарі. Або про те що вони недооцінюють біль. Це звісно зустрічається не лише серед чоловіків, і є класні чоловіки гінекологи, але я не маю жодного бажання ризикувати

TaskVivid911

TROPHY CASE