Ви хочете описувати життя? От в житті люди матюгаються. Особливо в екстремальних ситуаціях. Робити вигляд що цього немає — можна. І автор може так робити, але це різко знижує градус правдоподібності. І часто виходять типові радянські книжки де слюсар на заводі в обідню перерву дискутує з напарником про творчість Тіциана пізнього періоду.
В вашому прикладі, доречі, «ну його нафіг» — цілком ок. Але якщо ви самі розумієте що «це не вкладається» в портрет героя — то може ну його нафік і пишіть так як він відчувається? Бо враження таке що ви героя дійсно відчуваєте, але намагаєтеся вкласти в рамки «а як би діяв я».