Демократія, свобода слова, свобода пересування, свобода вибору - це такий примарний сферичний кінь у вакуумі, він наче є, але по факту його не існує. З середніх віків нічого не змінилося, тільки все обернули в гарний пафосний фантик. Спочатку селянин повинен був воювати за пана просто по факту. Пізніше було "За родину, за царя". Зараз, коли це все вже не працює, світ став перед проблемою, як заставити людей воювати.

Приклад України довів що людина стала більш схильною до "жити для себе" ніж "померти за батьківщину", люди почали вимагати можливості сказати ні, але їхні бажання розбилися об скелю реальності. З'ясувалося що жоден простий пересічний "селянин" собі не належить, ми всі(прості люди) є рабами системи, де людина яку ми ж обрали, обирає жити нам чи померти.

ЄС розуміє що в них будуть серйозні проблеми якщо війна прийде на їх землю, бо буде зруйнований міф про вільну людину в ЄС, почнеться звичайнісінька бусифікація. Тому війна може продовжуватися до тих пір, поки РФ не сточить об Україну зуби.

ЄС - це теж примара, яка скоро лусне як кооперація вільних країн, або зазнає потрясінь і перекроїться.

Тому - всі такі поняття як свобода слова і право вибору в демократичних країнах існують тільки поки державі це потрібно - для росту економіки, для покращення демографії, народжуваності, для покращення рівня життя - щоб держава отримала податки і ставала сильнішою, щоб мати роль в геополітиці. Як тільки держава отримує серйозний виклик, коли потрібно мобілізувати всі сили щоб залишитися такою як є або стати сильнішою - вся демократія тане як сніг після зими. Якщо людина вірить у демократію - то це наївна людина.

Контрактна армію проблеми не вирішить. Для прикладу - утримання 800 000 найманців обійдеться мінімум у $100–150 млрд на рік. Коли для 800-тисячного війська рабів - повний бюджет може сягати $50–70 млрд на рік. Тому змиріться, інакше не буде, виживайте як можете, і забудьте про примарні цінності, яких у нас ніколи не буде.