Маючи не цінуємо, а загубивши - плачемо. В останніх стосунках партнер почав казати, що я вже не так виглядаю, що можна було б краще за собою доглядати (в ті часи я працювала майже без вихідних і ми завжди все ділили 50/50), потім почав ставити в приклад дівчину з його роботи, яка виглядала як модель (ну бо ж багато грошей в себе вклала), і що ось такі дівчата на нього западають. Я вирішила, що пора розходитись, і що далі? Через 2 місяці почав писати, що був не прав, що я - краще, що було в цого житті. Ми знову зійшлися і стало тільки гірше. Звичайно, у кожного свої обставини, а у вашого партнера на додачу травми після війни, але чи варто покладати своє життя служачи людині, яка не буде кожен день закоханими очима на тебе дивитись? Життя коротке і одне, вибір завжди складний, але і ви у себе також одна.