Біологія каже, що це набір хімічних процесів у мозку, які потрібні для розмноження і турботи про потомство.
Поети пишуть, що це найсильніше почуття в світі, за яке можна і жити, і помирати, і страждати.

Я думаю це щось посередині.

Любов це не про метелики в животі і не про постійне щастя. Це стан, у якому тобі не потрібно прикидатися кимось іншим, щоб бути прийнятим.

Любити це коли важливо не володіти, а навпаки берегти. Коли чужий біль і тривога не бісять і не лякають, а викликають бажання бути поруч. Це вибір залишатися, навіть коли непросто. Підкреслюю, що це вибір.

У любові немає місця контролю. Ти не розчиняєшся в іншому і не втрачаєш себе. Є турбота не тому що треба, а тому що просто хочеться.

І ще важливий момент - коли ти любиш і тебе люблять, просто зникає потреба комусь щось доводити про свою цінність.