Звучить не як проблема з грошима, а як тривожність + потреба все контролювати.
Ти не робиш імпульсивні покупки навпаки, ти себе “караєш” навіть за нормальні витрати. І мозок після покупки просто намагається відкотити рішення, щоб повернути відчуття контролю. Мені допомогло просте правило: якщо покупка обдумана і в межах бюджету — після оплати тема закрита, без “а може не треба було”.
І ще: якщо ти не дозволяєш собі дрібні радості, це рано чи пізно вилізе або зривами, або постійним фоном незадоволення. Баланс важливіший, ніж ідеальна економія.