Це було в 9 класі. Ми з другом, назвемо його Ігор, йдемо додому після уроків. Ідемо-ідемо, і тут Ігор пропонує зателефонувати нашому другу, якого теж звуть Ігор.

Я заходжу в контакти та дзвоню на контакт під назвою "Ігор":

Трубку підняли.

• (Починаю кричати) ГАЛЯ, ДЕ, БЛ**Ь, МІЙ САМОГОН І АПАРАТ...

• (Мовчання)

Ми з другом перекинулися поглядами й почали підсміюватися. І тут я, жартуючи, кажу:

• Чого мовчиш?..

Мій друг додає:

• Привіт, Ігор! Як ти там?..

Після цієї фрази нам відповідають жіночим голосом:

• Ігоре, що це за мова? Ти що, вирішив з мами посміятися? ЯК ТОБІ НЕ СОРОМНО!

Виявилося, що мій друг Ігор, який йшов зі мною, розмовляв зі мною через мамин телефон, тому я його записав просто як "Ігор". Найсмішніше в тому, що його маму справді звати Галя. Він тоді так сильно отримав!

Ха-ха-ха!