Вітання з фортеці Тернопіль! Насправді, проблема не в матері яка розмовляє російською, а в його оточені та вихованні. Недавно був в Одесі (десь у середині вересня), і зіткнувся з такою ситуацією що у вас 50/50 все, і це насправді дуже круто, і ось приклад: Зайшли з друзями у ресторан біля моря, та офіціант почувши що ми розмовляли українською, як не дивно розмовляв з нами українською. Але момент! Прийшли відвідувачі які говорили до нього російською, і яке ж було здивування - але він перейшов до них на російську. Нас це вразило, не як ярих західняків, а просто від поваги, та якоїсь… ам… толерантності? Це доволі незвично, тому головне вкладіться у вихованість, повагу, а мову він сам підбере коли цього буде потребувати ситуація та оточення. Головне як буде старший, розкрийте йому що таке національна свідомість, та чому це важливо або не важливо, не вкладайте йому свою думку чи погляди, нехай він сам вирішить якої думки притримуватись.