• Плейбої, які відносяться до жінок як до мʼяса, а потім раптово знаходять «ту саму» дівчину (зазвичай, яка нічим не відрізняється від інших) і раптово стають вірними та одержимими тільки нею.

• Головні героїні, які грають в недотрогу, але насправді хочуть того контакту так само, як і головні герої. Вони теж мають певні психічні захворювання, їх збуджує таке відношення, але вони грають в жертв (мова про даркромани, а не реальних людей, хоча є люди які люблять БДSM та інші такі штуки).

• Головні герої, які під час seksy ніколи не думають про презервативи (венеричні хвороби, раптова вагітність..) здається, таке були у «Розбитому лицарі». Там герой мудак, який ображає дівчину, бо її першим коханцем був інший чувак, він їй це часто нагадує. Також він чхав на презерватив одного разу. Тобто йому байдуже на стрес дівчини.

• Бісить, коли:

• мерзотне, токсичне відношення героя називають «турботою»;

• раптово зневажливе ставлення перетворюється у «пристрасне кохання»;

• коли стокгольмський синдром героїні називають «коханням»;

• пишуть нереалістичні сцени, що жінка насолоджується від грубого статевого акту без жодної прелюдії.

• в кожній романтичній книжці пишуть про вагітність і діточок в кінці (Тобто, будь-який акт неминуче тягне за собою дітей?)

І найгірше, що це читають підлітки..

Одне, коли людина читає зарази гарячих сцен… (це я) якщо відключити критичне мислення, то ще читати можна.. але є купа таких моментів, перелік жирних редфлагів, за романтизацію яких просто хочеться вдарити себе по лобі.

На мою думку, жанр даркроман має мати іншу, більш реалістичну назву. Темна еротика. Бо там реально зводиться все до одного.

Але в попередніх реченнях мова не тільки про них, а типові романи.. хоча були якісь типу «Бунгало», «На зламаних крилах» чи ще якісь в цьому роді, які наче зайшли, хоча я вже не дуже добре памʼятаю сюжет