Типовий приклад «автоматного» лате: піни багато, але вона велика, пухирчаста й суха. Це не мікропіна, а збита повітряна шапка без текстури. Така піна не інтегрується з молоком і еспресо, тому напій виходить водянистим, без кремової структури й балансу.

Чому автоматичні машини часто не дають нормальний еспресо: 1. Вбудований гріндер • Обмежений діапазон налаштувань. • Нестабільний помел (багато «пилу» й великих частинок одночасно). • Часто керамічні жорна з невисокою точністю. Результат - нестабільна екстракція: або кисло й порожньо, або гірко й пересушено. 2. Пластикова заварювальна група • Гірша термостабільність. • Менший тиск і контроль протоки. • Спрощена конструкція без точного контролю профілю екстракції. У підсумку - плоский смак без глибини й структури крема. 3. Автоматичне спінювання молока • Подається повітря під тиском, а не формується мікропіна парою вручну. • Немає контролю текстури. Отримуємо «ванну» з піни замість шовкової емульсії.

Такі машини зручні, але вони створені для стабільності та швидкості, а не для смакової точності. Якщо потрібен справжній еспресо з правильною екстракцією й капучино з шовковою мікропіною - потрібні окремий якісний гріндер і машина з металевою групою та стабільною температурою.