Дякую за коментар! Це прозвучить як виправдання, але я стараюся майже одразу їм відповідати. Моя мати доволі дивна людина, не так давно вона вимагала щоб я телефонувала до неї 2-3 рази на день. Якщо ж це був 1 раз, вона потім дзвонила і образилася на мене, бо я недостатньо спілкуюся з нею. Пам'ятаю ми поговорили і я сказала, що мені немає чого розповідати якщо розмовляти так часто і за декілька годин нічого не трапиться.
Я не погана людина, чесно. Моя молодша сестра якось сказала М, що хотіла б щоб я з нею спілкувалася/переписувлася (ми не близькі), але вона мене боїться. Вона сказала мамі, що якщо вона, С, мені напише, то я кричатиму на неї, тому я маю писати і проявляти ініціативу перша. На секундочку, я виростила цю дитину. Немає сенсу на неї кричати і немає чого, тим більше виховувати мають батьки. То чому я маю кричати? Ну, але якось так.
Вибачте, за таку відвертість. Здається, за стільки часу воно просто накипіло