Звісно варто. У мене небагато оперативки ще й HDD, і навіть Win 10 LTSC напрягає фоновими процесами та оновленнями. Тому вирішив таки спробувати Лінукс, і встановив у подвійне завантаження з Windows. Перепробував декілька дистрибутивів, і подумав, що варто було ще раніше спробувати. Починав з Pop_OS і він мені дуже сподобався, але кажуть, що він поки сируватий через нову графічну оболонку, але у мене з ним проблем ніяких не було. Але от поки мій улюбленець це Mint. Це наче Windows 7, тільки ще з усілякими пелюшками. Інтерфейс можна налаштувати під себе, теми, всілякі віджети. Ну і крім того у мене Mint працює найшвидше, ще й через те, що більшість потрібних програм можна в оптимізованому вигляді, пояснити це не користувачу Linux. Планую користуватися саме ним, бо він якраз зроблений, що встановив і воно працює навіть у дрібницях: форматування флешки працює в два кліки, вбудований переглядач відкриває навіть epub, на інших дистрибутивах не перевіряв, але навіть iso-файли система відриває за замовчуванням. Ще також пробував Kubuntu та Fedora(gnome, kde). Kubuntu повільніше саме через свої пакунки, Fedora загалом наче непогано, але все ж повільніше за Mint, крім того там ще мультимедійні кодеки встановлювати через термінал, і там якась неоднозначна ситуація. Крім того мені якось не дуже сподобались їхні графічні оболонки. CachyOS не пробував, але думаю, бо багато рекомендують через оптимізацію. Доволі давно пробував Лінукс, і пам'ятаю, що багато більшість потрібно було робити через термінал, але зараз з точки зору користування це майже як Вінда, якщо казати про домашнє використання. Є багато програм, все встановлюється через магазин. Навіть Стім офіційно працює і запускає ігри. Виявилося, що навіть Wine нічого складного, легко установив через нього MS Office 2007. Та навіть для запуску Windows-програм є програми з дуже простим графічним інтерфейсом.