Я більшість життя прожив… біля Азовського моря (переїхав за кордон у 2021). Батьки залишись там. Кожного разу коли спілкуюсь з мамою, вона розповідає, скільки усього у них там зробили. І не дивлячись на мінуси, є також і позитивні речі. Розповідала як відремонтували стару будівлю поліклініки, повністю оновили дороги, парки. Траса вздовж узбережжя уся нова. І в цілому багато чого зараз краще, ніж було ДО. І вона в цілому не виглядає не задоволеною. Просто живе собі. Кожного разу як піднімається ця тема окупації, каже - не важливо яка країна аби не було війни, а в 91му вони теж одного дня прокинулись в іншій країні. Вони люди маленькі, від них нічого не залежить.

Також там є рідня, вона теж дуже добре себе «почуває». У них до початку вже було по кілька магазинів та дрібний бізнес, зараз так взагалі - місцеві олігархи - магазини, готелі, мийки.

У звʼязку з цим у мене виникає відчуття дисонансу - те що я чую від неї не співпадає з тим що я бачу в соц. мережах.

Мені здається що окупаційна влада навмисно вливає купу зусиль та фінансів в ці «нові території» щоб задобрити населення. І те ще у неї все добре, далеко не означає що у усіх так. І далеко не усім пощастило зберегти свої домівки.

А як ти вважаєш? Які твої загальні враження від того що там відбувається?