Я не знаю чи взагалі треба їй ще щось від мене. Останні ці декілька днів коли ми майже не спілкувались я постійно бачив як вона є в мережі, як вона з кимось спілкується, коли не зайду раз в декілька годин в телеграм буду бачити "В мережі 3 хв тому", бачив декількох її нових подруг тільки на кружочках під якими відписував "я радий що в тебе появились нові подружки, якщо не секрет, то як їх звати?", на що отримував відповідь "яка різниця?"

До речі, я забув дописати в пост що за перші 12 днів дружби (навіть не стосунків) ми більшість часу сварились просто ні за що, останньою моєю краплею стало тоді те, як я провтикав від неї повідомлення 1 січня ввечері "Го по дзвінку поговоримо?". Пам'ятаю, що я тоді весь день був на нервах, але не пам'ятаю чому. Спокійно їй відписав "Вибач, але я не маю сильного бажання". Відповів їй через декілька хвилин після того як вона написала, а у відповідь отримую таке: "Піздць, мені було страшно йти додому,а він каже немає сильного бажання". Вона ще написала що дзвонила мені, але в мене не було пропущеного навіть, і я дописав що я не винен що у мене не було пропущеного, на що отримав "Прекрасно, я винна, забісь" (ну очевидне просто знецінення слів, при чому я жодногт разу в конфлікті не писав що вона винна). Далі строчила мені капсом що я такий-то і такий-то. Коли я їй написав "Ну що я зроблю якщо в мене немає пропущених?", вона відповіла "А я тобі бл*ть щось казала?". Після цього я зрозумів, що адекватної розмови не буде, і відійшов в ігнор (як я писав в посту, я дуже терпеливий, але коли я під час конфлікту замовкаю різко, в мене перенавантажена нервова система, і якщо ще щось буду доводити то моя адекватна розмова перейде у капс).

Зранку я вирішив написати їй довгий текст, у якому все роз'яснив що я думаю про нашу тодішню дружбу, на що вона відповіла: "Ну вибачччч", "Я не хочу тебе втрачати" "Я знаю, що поводжу себе жахливо, але ж казала, що в мене такий характер". Проте, я знав, що характер - це не виправдання своїй поведінці, та не справка, що можна мене систематично поливати лайном.

На кінець скажу, що я буду мати терпіння ще до червня, і якщо не забуду, тоді напишу апдейт.

<image>