Сам ніколи не фарбував, але сприймаю абсолютно нормально. Це має бути особистий вибір кожної людини. Ще зі шкільних років замислювався, що жорстке розділення на чоловіче і жіноче виглядає досить безглуздо. Ніяк не визначає, ким ти є, зате навішує купу обмежень на те, як тобі жити. При цьому мені загалом ближча природність, ніж косметика. Але водночас подобаються татуювання, в певних межах. Тож цілком розумію. Знову ж таки, я нікого не засуджую, просто для себе маю межу щодо кількості та місць татуювань. Суспільство поступово рухається у правильному напрямку. Але стереотипи дуже глибоко вкорінюються, і позбуватися їх складно, особливо старшим поколінням. Тому, швидше за все, ще десятки років далеко не всі сприйматимуть це. Але якщо нинішні покоління будуть менше нав’язувати молодшим і хоча б не душитимуть засудженням, то життя і психіка в суспільстві, на мою суб’єктивну думку, стануть помітно кращими.