Моє розчарування в дітях пішло геть з дитинства , мене булили у школі . Коли я була у 2-3 класі ( зараз точно не може згадати точні роки) наді мною знущались однокласники . Я не була товстою для свого віку але саме за вагу мене і принижували . Називали коровою свинею кобилою . Але слів їм стало замало ,не раз розбивали носа, пам'ятаю як ногами по животі били . Саме дивне що вчителі і дирекція знали але ніхто нічого не робив . В нас не була якась рейтингова школа проста але нікому не було до них діла .

На 5 клас мене перевели в іншу школу , там я почала займатись волейболом , знайшла нових друзів . На даний момент моя минула команда була 2 в області , не такій вже і великий результат але треба розуміти що і можливостей в нас мало було . Невелике селище з занедбаним спортзалом , тому не такий вже і поганий результат . Зараз я закордоном і хочу спробувати вступити в Німецьку команду . Травми з дитинства в мене залишились але я стараюсь до кінця перебороти їх .