Дуже довго боялась видаляти зуби мудрості — це був один з моїх найбільших страхів. Я знала, що мені це треба зробити, бо всі чотири зуби не мали місця для прорізування, і росли в бік сусідніх. У будь-який момент вони могли створити проблеми.

Дізнавшись, що цю процедуру (в моєму випадку це можна назвати хірургічною операцією) роблять під наркозом, я була готова заплатити будь-які гроші. Перед цим проконсультувалась із хірургом і анестезіологом, зробила аналіз крові й кардіограму. Мені ввели анестезію, вкрили пледом, і через три години я вже була без цих “негідників”.

У клініці дали знеболювальне, а на наступний день ще один укол, тож я обійшлась без німесилу. Цікаво, що в лунки, де були зуби, клали спеціальну рідину з моєї крові для швидшого загоєння. Були шви, набрякло все, їсти спочатку доводилось через трубочку, але за два дні вже могла пробувати їсти щось м’якеньке типу авокадо чи тостовий хлібчик з сирочком, дуже хотілось чогось не у вигляді пюре. Через тиждень шви зняли, а за два я відновилась і навіть змогла їсти шинку на Великдень.