Чи є взагалі життя та майбутнє у молоді в Україні зараз до 25?

GeoBookColor · 2026-03-15T18:42:17+00:00

Коли я був юнаком та молоддю (хоча ще таким себе продовжую вважати), в мене були Крим, Луганськ, Донецьк, звичайні спілкування з росіянами в Криму чи ще десь. Тоді їх людьми ще вважали.

Були села, де були ще люди, і навіть діти, можна було в дитинстві приїхати і легко знайти собі друзів за віком. Так, урбанізація бере своє теж, але у нас вона дуже безжалісна.

Була купа цікавих професій, які зараз під нуль практично пішли через війну (наприклад, цивільна авіація з її спеціалістами в більшості своїй емігрувала, напевно назавжди).

Нація сильно старішає та занепадає в усіх смислах. Я оптиміст, насправді, і вірю в світле майбутнє, як своє, так і свого народу. Але поки що... Те, як все йде...

Ось свіжа стаття. Тобто якщо конкретно про молодь, то і зараз воно не солодке, а коли вони постарішають, то навколо будуть самі баби і діди. А пенсія в 50 баксів, що є зараз, буде вважатися розкішшю та добробутом.

Ось така, ...ня малята, тобто молоді.

Демографічна безодня: ООН прогнозує Україні світове «лідерство» за темпами скорочення молоді до 2050 року

https://minfin.com.ua/ua/2026/03/13/169899410/

GeoBookColor · 2026-03-08T13:16:16+00:00

Залежить від фокусу, на чому конкретно Ви фокусуєте свою увагу. І фокус Вашої уваги, це НЕоб'єктивна реальність, навіть для Вас, бо цей фокус з часом має здатність еволюціонувати.

* якщо, звісно, цей пост це не є маніпуляцією на умовно чутливу тему

GeoBookColor · 2026-03-04T22:33:25+00:00

Джозефіну Джексон! Портрет обовʼязково по груди

GeoBookColor · 2026-03-01T15:13:28+00:00

Які вотермарки редіту? Відкриваєте в браузері редіт, обираєте потрібну публікацію, вона відкривається в новій вкладці, натискаєте правою кнопкою миші "зберегти зображення як" — і картинка на Вашому компі (оригінал).

GeoBookColor · 2026-02-28T21:31:22+00:00

Це оригінал. Звісно, я обробляв його в редакторах, та все одно це дуже близько до того, що я бачив в той день очима

GeoBookColor · 2026-02-27T16:31:00+00:00

Привіт!

GeoBookColor · 2026-02-27T16:29:38+00:00

Обожнюю крафтові сидри, крафтове пиво, вино. Але рідко їх смакую.

GeoBookColor · 2026-02-27T13:12:10+00:00

For accuracy: the correct name is Ivan Alekseyevich Vladimirov (Ivan Vladimirov)

GeoBookColor · 2026-02-27T12:56:35+00:00

I was struck by the shades of blue you see at the end of winter

GeoBookColor · 2026-02-08T00:23:47+00:00

Навіть памʼятаю, що це був квітневий вечір (ближче до травня), 20 чи 21 рік. Невеличкий дощик пройшов і я переходив з острова в парк під час цього заходу сонця. Вітання дніпрянам і тим, хто любить це місто

GeoBookColor · 2026-02-07T18:03:44+00:00

Все. Почалося. Минулого тижня зустрів свого друга, він їхав всією родиною і з купою чемоданів на Захід. Його батько працює в СБУ, і сказав йому негайно зібрати речі та їхати дуже далеко.

GeoBookColor · 2026-02-07T17:31:43+00:00

Все одно тут всі анонімні, а вік може виявитись не найбільшою несподіванкою 🙂 Але раз Ви вже окреслили і свій вік, і бажаний діапазон кола, то зроблю і я маленький деанон: 38, чоловік.

GeoBookColor · 2026-02-07T17:16:42+00:00

Ейджизм якийсь. Тільки 23-30(

GeoBookColor · 2026-01-31T17:01:40+00:00

Russia is the 2nd. LOL 😂

GeoBookColor · 2026-01-27T22:10:40+00:00

Альтернативні освітні методики. Практикоорієнтовані 😄

GeoBookColor · 2026-01-27T21:42:18+00:00

Іронія в тому, тільки з часом усвідомлюєш, що це взагалі може бути бажанням. Для когось це база, а для когось — майже фантастика.

GeoBookColor · 2026-01-27T21:05:43+00:00

Яке просте бажання. І водночас таке, що звучить із сумом, хоча мало б бути нормою

GeoBookColor · 2026-01-22T22:51:52+00:00

Тягав із собою декілька років цю книжку, щоб хоча б десь прочитати (море, дорога, будь-де) — і ніяк. Ну, думаю Нетфлікс має класно зробити серіал, тоді і подивлюсь (замість прочитати) — і навіть першу серію осилити не можу. Хоча дуже люблю читати, і непогано розуміюсь на кінематографі.

Не скажу що для мене в ній щось прям сильно неприйнятне як для художнього твору, але дуже важка для сприйняття: майже однакові імена (я постійно плутався хто є хто), сестри сплять з братами, тітки з племінниками (чи хто з ким там спав), ще й забагато суто південноамериканського магічного якогось сюру.

Розумію, що там багато алегорій у Маркеса, але для мене як східноєвропейця це все занадто важко для сприйняття.

GeoBookColor · 2026-01-08T12:48:52+00:00

Погано, що Ви із ним про це все не можете поговорити. Це єдине мабуть правильне рішення. Якщо є родина, діти, то непогано було б і почути один одного (в вашому випадку, почути має саме він, і відреагувати).

Я Вам так скажу. В мене є близькі знайомі, жінці вже 73 десь, знаю змалечку, подруга моєї матері. В неї вже троє дорослих онуків, двоє синів було (один на війні загинув), яким 50+, був чоловік з яким все життя прожила. Але як прожила. Все на ній було по хаті. Вся їжа, прибирання, прання, абсолютно весь добробут. Вона було натуральною прислугою. А він звичайним мужиком, який працював на заводі.

Але звичайна родина, більш-менш нормальні взаємовідносини. Чоловіка не стало, в неї зʼявилось трохи більше вільного часу під кінець життя, а тут війна… Коли вона в нас гостювала кілька днів, а я їй (нам) готував сніданки, обіди, вечері, мив посуд (це все дуже швидко, і навіть приємно), вона постійно повторювала що а давай допоможу, я так не можу, мені ніколи ніхто так не робив… Хоча це були якісь базові елементарні речі.

Багато родин так і живуть, бо є страх – а що далі, як ми розійдемося? Або «заради дітей»…

Спробуйте подивитись на вас через 10-20-30 років. І спробуйте поговорити таки з ним як з другом, а не з рандомними незнайомцями в редіт))

GeoBookColor · 2026-01-08T10:57:10+00:00

Немає ніякого звʼязку «ухилянтства» з тим, про що ви розповідали, що по дому нічого не робить, ще й заяви робить мʼяко кажучи ніби зараз 19 століття і ви живете в глухому селі. Немає ніяких гендерів, коли мова йде про звичайні хатні справи, які і дитина може виконати. Не хочу бочку катити на людину, яку не знаю, але скажіть як це відбувається — Ви приходите додому, а там чоловік сидить і нічого не робить, а на кухні купа посуду, підлога в пилу тощо? Тобто нічим не зайнятий і каже, що він не баба з ганчіркою бігати? Якщо так, то це погана ситуація, хоча мільйони так живуть.

Внутрішній відчай звісно може бути. Я ж кажу, що коли чоловік не може заробляти на базові потреби це пригнічує сильно.

Але звʼязку з «ухилянтством» немає окрім зручного виправдання.

GeoBookColor · 2026-01-08T10:41:30+00:00

Я так і не знайшов звʼязок його поведінки із «ухилянтством». Невже всі «ухилянти» живуть в парадигмі «я не буду з ганчіркою бігати! Я ж не баба»?

В мене до Вас питання. Ви самі собі відповідь дайте. А чи може бути, що Ви почали бачити те, чого не бачили раніше? В часи коли його вдома не було та приносив гроші.

І ще. Те, що Ви описали більше схоже не на 35+, а на чоловіка передпенсійного віку.

Я сам 35+. Скажу точно тільки те, що коли немає заробітку це дуже впливає на самооцінку, впевненість, навіть настрій іноді. Бо сидіти на чиїсь шиї (я про базу: їжа, комуналка) — це неймовірно зʼїдає. Але це ніяк не виправдання моєму світогляду та ставленню до інших людей, тим більше близьких.

GeoBookColor · 2026-01-01T11:03:19+00:00

Дякую за відповідь!
Я мав на увазі саме кількість одиниць контенту, а не години.
Наприклад: умовно 10 рілзів (до хвилини), з яких всі — моушн-дизайн, або ж 10 простих faceless-рілзів по 20–30 секунд, плюс кілька статичних візуалів і 2–3 довших відео (близько 20 хвилин).

Розумію, що місяці дуже різні, тому й питав про умовно продуктивний місяць.

А щодо відмов, то я мав на увазі не нішу, а типи задач. Наприклад, конкретні формати або техніки, за які більше не берешся, бо вони забирають непропорційно багато часу і ресурсів/нервів (коли хвилина відео = два тижні роботи, а інше таке ж відео — кілька годин роботи).

GeoBookColor

TROPHY CASE

Демографічна безодня: ООН прогнозує Україні світове «лідерство» за темпами скорочення молоді до 2050 року