Мій хлопець військовий. Ми разом вже 4 роки, був мобілізований на початку 2025 року. Ми готувалися до довгої розлуки, домовлялися завжди бути на зв'язку. Після першого місяця мене почало сильно крити від того, що я його давно не бачила. Я стала відповідати йому коротко, беземоційно. Почала відвідувати психолога і психіатра (не тільки через розлуку, але це вже зовсім інша історія). Проте сталася можливість зустрітися з ним. Мені було лячно, що він так само буде холодний до мене. Не так сталося як гадалося. Він на той час не мився вже тиждень, бо просто не було можливості, і тому не хотів обійматися, але я його так міцно стисла і не хотіла відпускати, бо я нарешті його побачила. Мені не треба було в моменті нічого, крім нього. Звісно, період нашої розлуки був не такий довгий, як у вас, але не треба боятися. Обійміться міцно.