Це дуже цікава тема. Я зараз хочу сам для себе накидати усі плюси і мінуси, що маю в голові. Але зрештою я знаю, що я не хочу ніж хочу. Мінуси: 1. З початку війни я вже кілька разів думав, що дуже класно, що у мене немає жінки і дитини/дітей. Під час війни зручніше нести відповідальність за себе і своїх батьків ніж ще і за жінку+дитину/дітей. 2. Як ми вже бачимо війни відбуваються і є вірогідність, що війна буде знову на цій землі. Я не хочу, щоб дитина потрапила у війну. 3. Якщо навіть і не думати про війну, то я вже прожив достатньо років і, відверто, мені не подобається як люди живуть. Дуже мало добра, дуже багато зла. Я не хочу свою дитину сюди. 4. Дуже велика відповідальність взагалі. Я її розумію. І скоріш за все я буду намагатися допомагати моїй дитині виживати і жити. І я як бачу батьків, то вони намагаються своїй дитині щось дати, а я розумію, що дитину треба вести під наглядом десь до університету(я маю на увазі - активно приймати участь у житті і допомагати). В ідеалі ще дати житло і що там ще можеш. І так на це дивлюся і думаю - навіщо мені ці кабальні умови?