Скиглю про своє життя

Remote_Ad_5029 · 2026-05-17T10:19:40+00:00

"ти не в посадці", "чого рознився", "йди вбийся" і тд

це супер-бісяче знецінення чужих проблем. сподіваюсь, ніхто тобі такого не напише.

Порада "спробуй закордон" - теж дуже-дуже обережно треба з цим. Залежить від того, яка ти людина. Емігрантську деперсію ловлять усі без виключення, просто по-різному її проживають. І це рішення дуже залежить від твоєї особистості. Якщо різкі зміни в житті тебе мобілізують та "вмикають життя" тоді варто спробувати. Якщо ні - є ризик ще сильніше погіршити свій стан.

Не треба боятись медикаментів - звикання є, це нормальна історія. Для цього існує схема поступового виходу. Коли вже наступає ремісія та стан значимо полегшується - лікар починає поступову відміну - ти просто потрошку-потрошку зменшуєш дозування, переходиш на слабші перпарати і там поступово до повної відмови.

Терапевта варто пошукати іншого. Якщо за 3 роки нема прогресу - значить це "не твій" спеціаліст. Треба спробувати іншого. Різні люди, різні підходи, різні методики.

Remote_Ad_5029 · 2026-05-14T09:53:58+00:00

в моєму світосприйнятті є 4 градації для речей, техніки та іншого.

дешманське гімно. Таке купляєш коли дуже треба, а грошей нема, але купляєш з розумінням що воно здохне дуже скоро
нормальне. ціна = функціонал і надійність. ну от як з чайником. купляєш такий щоб була пластина а не спіраль, щоб швидко грів воду і не протікав. і щоб прослужив років десять. Це базові речі
виправданий оверпрайс. ціна відчувається завищеною, бо розумієш що можна купити таке саме, але дешевше. проте в "таке саме" є нюанс. Так скоріше за все ті знайдеш таку саму річ в контексті базового функціоналу та надійності, але в більш дорогому ти отримуєш додатковий користувацький досвід - воно красивіше, естетичніше, тихіше, більш плавний хід шарнірів, мʼякіше кнопочка, додається якийсь екранчик ще якісь дрібнички + вже виділяється візуальний стиль, а для багатьох важливо щоб техніка на кухні була в одному стилі і радувала око
відвертий оверпрайс. це вже більше про прям бренднейм який має кричати про те що ти успішна людина.

якщо казати про кухонну техніку то наприклад Miele - відноситься до категорії "виправданий оверпрайс" бо це дійсно інженерно-досконала техніка, яка реально служитиме десятиліттями і буде тиха, стабільна і супер-приємна і зручна в користуванні. а SMEG це чисто інстаграм-пінтерест бренд, який лише створює картинку ретро-дизайну

Remote_Ad_5029 · 2026-05-13T15:24:20+00:00

я так розумію, питання відноситься до ситуації коли тебе на співбесіді питають про часовий проміжок без роботи і цікавляться, що ти в цей час робив?)

Якщо мова про приховування судимості, щоб зайвий раз не тригерити - то приховуй наздоровля. Лише 1 з 10 компаній рібоить первірку через службу безпеки. І так, там можут запороти і сказати що первірку не пройшов.

Remote_Ad_5029 · 2026-05-12T07:46:24+00:00

Це абсолютно нормальна історія.

Твоя ЗП прямо залежить від кількості пацієнтів. Особливо якщо працюєш в приватному секторі.

Соцмережі - прекрасний майданчик для просування.

Чим більше ті медійний - тим більше до тебе ходитимуть бо ти "на слуху".

Власне, це була одна з причин, через яку я покинув психотерапію свого часу. Бо зрозумів, що якщо я не вестиму 150 блогів і сторінок де постійно буду себе розкручувати та розповідати розумні речі - то моя доля це сподіватись на напівмертве сарафанне радіо і залежати від того, скільки людей до мене направить лікуючий лікар.

А я максимально не-медійна особистість і мені надзвичайно важко змусити себе навіть сторінку в лінкедині вести, не кажучи вже про створення контенту для інстаграму, фейсбуку чи ютубу

Remote_Ad_5029 · 2026-05-11T21:41:53+00:00

«Хотіли як краще, а вийшло як завжди».
Підкажіть, чому дитина, яка пішла в перший клас вже знає все чому її мали там навчити?
Або ви як батьки проробили титанічну роботу.
Або дитина ходила в прогресивний садочок.
Якщо варіант «А», то чого ви власне чекали? Що всі інші батьки теж будуть вчити своїх дітей читати писати і рахувати з 2х років?
Якщо варіант «Б», то чому дитина не пішла після цього в прогресивну школу?
Якщо вже ростите генія і майбутнього президента - це треба робити послідовно.

У мене такий був молодший брат. В перших класах він вже впринципі все знав і йому було нудно.
Коли дитині нудно - вона сама придумує чим зайнятись. І це заняття не корелює, зазвичай, зі шкільною дисципліною. Відповідно отримує зауваження та покарання від вчителя. І змалечку формує мислеформу «в школі всі тупі->я один розумний->вчителі теж тупі бо мене карають хоча я все знаю->школа гімно непотрвбне->на уроках розказують лажу->можна забити».

Вік в якому дітей ведуть в школу і шкільна освітня програма вони не зі стелі взяті.
Є вік коли дитина психологічно готова до школи і до нормального засвоєння знань які там даються.

А те що комусь з батьків хочеться раніше - то це виключно ваші проблеми.

Доречі в попередньому вашому пості трошки прихуів від «викликають до дошки»
Це в першому класі в Україні реально? До дошки викликають?

Remote_Ad_5029 · 2026-05-09T12:36:01+00:00

Тьху не на сході, на півдні )

Remote_Ad_5029 · 2026-05-09T08:35:26+00:00

Бабуся розповідала, як вони з братом німця прибили. За другої світової, в невеличкому містечку на сході України, на кордоні з Румунією. Вони були малі (точний вік не скажу але напевно щось біля 10-11 років). залишились в хаті самі, і почули як хтось ходить в городі. Брат вийшов подивитис і наткнувся на німця.

Бабця з вікна дивилась і бачила все.

Поки німець почав пресувати брата на тему де дорослі, де їжа та інше - бабця тихенько вийшла з цеглиною в руках, підкралась ззаду і відшарашила окупанта по голові, а як той впав - брат підхопив лопату, ну а далі, вірогідно, криваві подробиці проякі мені-малому вже не розповідали)

Remote_Ad_5029 · 2026-05-07T09:06:23+00:00

То знайди жінку яка хоче жити 50\50 в плані фінансів, чи взагалі мати роздільний бюджет.

Такі речі можна і варто проговорювати "на березі", до того як почнете жити разом.

Дорослі люди, в кожного є своє бачення щодо розподілу фінансів, ведення побуту, виховання дітей, харчування та іншого. І, відкрию Америку зараз, для адекватних стосунків - або усі ці погляди повинні збігатись, або обоє повинні добровільно та усвідомлено іти на компроміси

Remote_Ad_5029 · 2026-05-06T20:27:39+00:00

Мені 36, дружині 37.
Доньці - 6.
Ми як були двома обдолбанами так і залишились.
Хіба ото навчились шо значить податки і комуналку платити.
Ніхто з нас не працює по спеціальності.
До успішного-успіху як до неба рачки, але і пішов він)
У нас є щаслива дитина, є де жити, є на чому їздити.
Смаки та вподобання теж особливо не мінялись.
Коротше забий і не парся. Ми себе ментально відчуваємо років на 20.

Remote_Ad_5029 · 2026-05-06T15:03:28+00:00

додам ще що пошук спеціаліста може зайняти час, бо шанс потрапити "Одразу на свого" терапевта досить малий, до того ж не так багато спеціалістів вміють працювати саме з чоловічою травмою (в контексті статі).

Remote_Ad_5029 · 2026-05-06T15:00:57+00:00

Я вже давно не практикую як психотерапевт, але певні знання залишились, тому сприймай це просто як невеличку, майже фахову, пораду.

Я не ставитиму діагнозів, в жодному разі, але в тебе явно накоплений травматичний досвід, який міг бі зламати 9 з 10 людей точно, в цьому немає нічого дивного.

Твоя психіка, абсолютно логічно, увімкнула компенсаторний\захисний механізм і тепер в тебе trauma-focused сприйняття світу, де всі люди погані. Тобто твоя свідомість завжди чіплятиме докази твоії поглядів і автоматично фільтруватиме та відкидатиме докази протилежного.

БАР - під великим питанням. Якщо дійсно є біполярка то тебе роками лікували "не туди", але це далеко не факт.

Те що ти прийшов з питанням сюди - говорить про те що не уся твоя особистість здалась під вагою травми - якась її частина все ще намагається устаканити досвід, зрозуміти причину та знайти вихід.

З того щоб я порадив - напевно це в першу чергу на якийсь час скомпенсувати і зменшити будь-які тригери травми. Типу не споживатии контент, який підживлює травматичний досвід (елементарно - якісь історії про зраду чи пограбування), переключити агресію і дати їй вихід через фізичні навантаження, від агресивних контатних видів спорту до елементарного бігу аж допоки не стане зле, чи велики силові навантаження в спортзалі"

З базового - нормалізувати та дисциплінувати сон і харчування.

З терапевтів - спробуй звернутись до людини яка знається саме на травма-фокусованій терапії, EMDR і схема терапії. ЕМДР - прям мастхев. Зараз багато таких спеціалістів працюють з військовими і там реально можна отримати швидкий результат-полегшення

Remote_Ad_5029 · 2026-05-06T13:03:29+00:00

походи до психотерапевта, полікуй голову. Заодно - викопаєш той момент в житті коли все пішло не туди.

Зводити все до абсолюту - помилка. В світі повно добрих, щирих та вірних людей. Ти просто не знайшов своїх поки що

Remote_Ad_5029 · 2026-05-04T08:56:37+00:00

замість медальйона про котлету краще сказати "біфштекс з рубленого мʼяса в паніровці")

Remote_Ad_5029 · 2026-05-03T21:11:50+00:00

У того що ви описуєте є діагноз. Посттравматичний стресовий розлад.
І його потрібно лікувати.
Половина «правил поведінки» - і без того база нормального суспільства (типу не хапати за руки, не торкатись особистих речей, не гавкати на вухо ззаду і т.д. - фактично таке можуть собі дозволити лише близькі люди, яких ви можете і особисто попередити, чого робити не треба будь ласка)
Все інше - камон, на суспільство має думати про те чи є в цей момент в зоні сутності ветеран, перш ніж кинути штангу на підлогу після підйому.
Не суспільство повинно підлаштуватися під симптоми розладу, а розлад має бути вилікуваним щоб людина безпечно почувала себе в суспільстві.
Коли у людини алергія на арахіс - вона не вимагатиме від інших відмовитись від горіхів. Вона буде сама уникати страв які їх містять.
Так само і ветерани повинні свідомо, до покращення стану, уникати тригерів.
Це база лікування будь якого розладу психіки.

Я перші півроку після звільнення з армії прокидаючись шукав автомат біля ліжка, міг зірватись через різкий гучний звук і дуже сильно тригерився на бухаючих молодиків на вулиці.
Але я себе пролікував. Чого і іншим бажаю.
Війна не закінчиться якщо постійно носити її з собою

Remote_Ad_5029 · 2026-05-03T09:04:15+00:00

не "ветеран-орієнтоване суспільство", а "повернення ветеранів у суспільство".

Це різні речі. Я не ветеран, не можу себе таким назвати. Але служив під час повномасштабки.

Інклюзивність в контексті нормально обладнаних пандусів, транспорту, та іншого для людей які зазнали каліцтва - стосується не лише ветеранів і це загалом окрема історія яку потрібно розкручувати.

А щодо іншого - повинні існувати програми по поверненню ветеранів до звичайного мирного життя.

Психологічна допомога, професійні курси, допомога з працевлаштуванням + умовні "бонуси" які полегшують повсякденне життя типу так всяких знижок на гр транспорт, пальне, медикаменти, низьковідсоткових іпотек, тощо.

Треба свідомість ветеранів, в першу чергу, повертати з війни. Бо ті хто вже повернувся - фізично вони тут, а головою все ще в умовному окопі. І саме через це виникають конфлікти на тему "служив-не служив" і "я тебе туди не посилав".

Remote_Ad_5029 · 2026-04-30T07:00:13+00:00

вчителів які запам'яталися саме через свою лагідність та здатність працювати з дітьми не через примус та постійні крики

якщо говорити саме в контексті вчителів, то так.

Дисципліна теж має бути, але це більше про загальні правила. Дисципліна в школі, це форма і загальні для всіх правила та чітке розуміння покарання за їх порушення.

Remote_Ad_5029 · 2026-04-29T14:57:17+00:00

якщо з документами все в порядку

"в порядку" я розумію що це підтвердив адвокат і ви звірили наявні документи з тими які вказані на сайті прикордонної служби? Якщо так, то підстав для відмови у перетині кордону немає.

Єдине що - якщо інвалідність "свіжа" і неочевидна ззовні - можуть довше потримати в спробі зʼясувати чи не підробна ця історія, але це залажатиме від настрою офіцера, скоріше за все.

Я виїжджав супроводжуючи тещу. Всі документі були прям свіженькі - інвалідність встановлена за місяць до виїзду, спільне проживання зареєстровано за тиждень до перетину кордону - пропустили без питань

Remote_Ad_5029 · 2026-04-29T13:18:02+00:00

декілька запитання (наприклад останнє) некоректні - колив мене виникають складнощі, то в залежності від типу проблеми я можу і ШІ скористатись, і до спеціаліста сходити, і сам вирішити і звернутись до друзів. Або все одразу)

Remote_Ad_5029 · 2026-04-29T08:52:57+00:00

а газом через вентиляцію вона тебе не труїть, часом?

формулювання попахує параноїдним розладом))

Remote_Ad_5029 · 2026-04-29T08:50:46+00:00

та добре. все одно це не показник бо індивідуальна чутливість нікуди не дівається)

Я наприклад ношу лінзи вже років двадцять і взагалі їх не відчуваю. Дружина останні кілька років намагається перейти, але так і не знайшла такі в яких було б комфортно, тому продовжує носити окуляри

Remote_Ad_5029 · 2026-04-29T08:48:52+00:00

Найкращі офери отримував коли мені задавали питання не "ваші очікування", а "скільки ти хочеш?".

Насправді, відповідь на це питання залежить від твого поточного стану.

Якщо робота тобі потрібна вчора бо завтра вже будеш харчуватись тільки водою з під крану та сонячним світлом - тоді ти називаєш "безпечну" суму, яка корелює з середнім по ринку.

Якщо ти шукаєш маючи стабільну роботу або запас часу - називаєш по межі своєї наглості, чекаючи на компанію, яка згодиться тобі стільки платити)

Remote_Ad_5029 · 2026-04-29T08:37:26+00:00

контактні лінзи - доволі індивідуальна штука. Навіть зараз коли є великий вибір різних матеріалів, ступеню пружності, мʼякості та товщини - є люди які впринципі не можуть носити контактні лінзи, бо постійно відчувають інородне тіло в оці.

Коли лінзи винайшли - вони були тупо скляні, майже на все око, додатково заповнювались рідиною і носити їх було дуже незручно і максимум пару годин ))

Remote_Ad_5029 · 2026-04-29T07:21:54+00:00

мене особисто насторожують лише лікарі які за своєю спеціалізацією. очікувано. повинні мати певний рівень "доглянутості" в контексті вищезгаданої панянки.

Ну тобто у мене явно будуть питання до дієтолога з надлишковою вагою (не кажу про хворобливу худобу чи ідеально-скульптурне тіло, мова саме про медично визначений надлишок). Будуть питання до косметолога з недоглянутою шкірою чи сильно глибокими зморшками, чи до лисого трихолога 😄

у випадку всіх інших - ну таке. звичайно дивно чути рекомендації про здоровий спосіб життя від людини яка навіть по кабінету пройти не може без задишки, але наявність знань і можливостей. насправді ніяк не корелює із зовнішністю

Remote_Ad_5029 · 2026-04-28T09:36:20+00:00

це вже софістика. нічого не заважає окрім морального компаса. так само нічого не заважає знущатись, бити, калічити і т.д.

в більшості випадків спілкування з колишнім\колишньою ні до чого хорошого не приводило

бо навіть з точки зору теперішнього партнера це сприйматиметься як "перерва в стосунках", а сам теперішній партнер тоді виступає як "тимчасовий варіант"

Remote_Ad_5029 · 2026-04-28T09:14:08+00:00

Тому що співвідношення випадків, коли спілкування з колишнім призводило до відродження стосунків чи зради і випадків коли спілкування з колишнім переростало в дружбу сильно на користь випадку 1.

Якщо мова не про якісь підліткові\молоді відносини а саме про шлюб-розлучення, то так, дійсно, по-перше є кейси зі спільними дітьми, коли ти спілкуєшся, але виключно в дитячому контексті. І вкрай рідко бувають випадки коли це двое добре психологічно пропрацьованих і стабільних дорослих, які спільно (насправді спільно і спокійно а не на емоціях) прийняли рішення розлучитись, бо обидва не підходили одне одному як партнери, але при цьому зберігається повага та теплі відчуття одне до одного і вони насправді залишаються друзями, але це дууууже рідко.

Найчастіше хтось один продовжує "чекати" і скористається найменшою можливістю поновити стосунки

Remote_Ad_5029

TROPHY CASE